Перші державні об’єднання на території України

Протягом першого тисячоліття до н. е. і початку н. е. на території України домінували кочові племена кіммерійців (9 – 7 ст. до н. е.), скіфів (7 – 3 ст. до н. е.), сарматів (3 ст. до н. е – 3 ст. н. е.).

Кіммерійці – найстародавніші по своїй назві племена, які мешкали на території степного Півдня. Кіммерійці були пастухо-землеробним плем’ям. В 7 ст. до н. е. були вигнані скіфами з території Північного Причорномор’я в Малу Азію. Кіммерійці – перші кочові вершники, вони першими на території України стали видобувати залізо із болотяної руди.
Скіфи – індоєвропейці, іраномовні кочівники. Серед них були: скіфи- орачі(заселяли територію над р. Буг), землероби(лівий берег Дніпра у лісостепу) і кочівники(проживали у Причорноморських степах). Але вся влада зосереджувалась в руках “царських” скіфів(жили між Дністорм та Дніпром) – кочовиків, що змушували інших скіфів та скіфські племена України сплачували їм данину. За ними стояло велике, добре озброєне кінне військо. Це був народ безжалісний, жорстокий до ворогів, але відданий в дружбі поміж собою. Крім грабування у війнах скіфи займались торгівлею з грецькими колоніями у Причорномор’ї. Вони пропонували віск, мед, хутро, рабів. За це отримували вина ювелірні вироби, предмети розкошів. Завдяки скіфам Україна стала важливою частиною античної цивілізації Середземномор’я. Через грецькі колонії скіфи зрозуміли грецьку цивілізацію і почали шанувати її. У 513 р. до н.е. військо перського царя Дарія захопило землі нинішньої України, але скіфи змусили його відступити. Наприкінці V – початку VI ст. до н.е. скіфи підкорили фракійців на Дунаї. Але у 339 р. до н.е. Філіп Македонський, батько Олександра Великого завдав страшної поразки скіфам- це було початком їхнього кінця.
Сармати – стародавні кочові іраномовні племена, родинні скіфам. Кочували у степах Казахстану, Уралу, Поволжя, з другого ст. до н. е. панівне положення у степах Північного Причорномор’я перейшло від скіфів до сарматів. Кінець їх панству поклали нашестя готів (середина III ст.) та гунів (кінець VI ст.), а також аварів. Сармати являли собою не єдине родинне плем’я, а слабо пов’язаний союз споріднених і часто ворогуючих між собою племен(язигів, роксоланів, аорсів, аланів). Кожне з цих племен прагнуло до панування на Україні. Сарматські жінки жили, як колись амазонки: полювали верхи, брали участь у війнах, одягались, як чоловіки. Сармати торгували китайським шовком, кавказьким кришталем, напівкоштовним камінням у Ірані та Індії.
Грецькі міста – держави Північного Причорномор’я
Наприкінці VII – початку VI до н.е. греки заснували ряд колоній у Північному Причорномор’ї. У IV ст. до н.е. для грецьких міст на Україні настала пора розвитку. Першим грецьким містом було Борисфеніда на о. Березань. Найбільш відомі грецькі міста-дерави: Тіра, Ольвія, Херсонес, Панагорія, Пантікапей. Найбагатшою з них була Ольвія, розташована в гирлі Бугу, вона була центром торгівлі між Грецією та її чорноморськими колоніями. До центрів торгівлі належали Херсонес і Феодосія в Криму, Пантікапей (Керч), східний Крим, але розквіту прийшов кінець. Почалися сварки між верхівкою та рабами, участилися напади кочівників. Зміцнення Риму завдало політичну поразку еллінському світу, майже ціле століття тримався Пантікапей з сусідніми містами, але у 68 р. до н.е. Рим оволодіває Чорноморським узбережжям. Це повертає грецьким містам на Україні економічну та політичну стабільність. Проте панувати грекам на Україні залишалось недовго. Готи і гуни їх знищили зовсім.




6964244020083530.html
6964293816669719.html
    PR.RU™